випікати

випіка́ти

-аю, -аєш, недок., випекти, -ечу, -ечеш, док.; мин. ч. випік, -пекла, -пекло; наказ. сп. випечи; перех.

1》 Тримаючи певний час у гарячій печі, духовці, виготовляти хліб та інші вироби з тіста.

2》 Пропікати в достатній мірі, доводити до готовності.

3》 Знищувати вогнем або чим-небудь розпеченим.

4》 Робити знаки чим-небудь розпеченим; випалювати.

Значення в інших словниках

1. випікати — випіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випікати — ВИПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЕКТИ, ечу, ечеш, док.; мин. ч. ви́пік, пекла, ло; наказ. сп. ви́печи; що. 1. Тримаючи певний час у гарячій печі, духовці і т. ін., виготовляти (хліб та інші вироби з тіста).  Словник української мови у 20 томах
3. випікати — коло́ти (випіка́ти) о́чі кому. 1. В’їдливо дорікати, докоряти кому-небудь чимсь, кимсь. Хотілося стати, вивернути свої долоні всьому майданові напоказ — гляньте: в мозолях, порепані, чорні, як шкуратки! Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти (О.  Фразеологічний словник української мови
4. випікати — ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,..  Словник синонімів української мови
5. випікати — Випіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; ви́пекти, -печу, -печеш; ви́пік, ви́пекла, -пекли; ви́пікши; ви́печи, -печіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. випікати — ВИПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЕКТИ, ечу, ечеш, док.; мин. ч. ви́пік, пекла, ло; наказ, сп. ви́печи; перех. 1. Тримаючи певний час у гарячій печі, духовці, виготовляти хліб та інші вироби з тіста.  Словник української мови в 11 томах
7. випікати — Випікати, -каю, -єш сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. №10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. випікати очі. Переносно: колоть глаза. Левиц. І. 368.  Словник української мови Грінченка