вирувати
вирува́ти
-ує, недок.
1》 Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти.
|| Нестримно рухатися, змінюючи напрямок, повертаючись то в один, то в інший бік (про вітер, полум'я і т. ін.).
2》 перен. Бурхливо рухатись великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками і т. ін.
|| Буяти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови