Великий тлумачний словник сучасної мови

вирівнюватися

вирі́внюватися

-ююся, -юєшся, недок., вирівнятися, -яюся. -яєшся, док.

1》 Ставати рівним (про поверхню чого-небудь).

|| Набувати прямого положення; розправлятися.

|| Ставати рівномірним.

|| перен. Поступово позбавлятися хиб, вад.

2》 Набувати прямого вертикального або горизонтального положення.

3》 Розміщатися, ставати по прямій лінії (у рядах, колонах і т. ін.).

4》 Ставати струнким.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирівнюватися — вирі́внюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним, плоским, гладким. Коли ж дорога вирівнювалась або повзла далі вгору, одкидався [водій] на сидінні й запалював сигарету (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. вирівнюватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися.  Словник синонімів української мови
  4. вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). Бік гори вирівнявся і знов заріс травою (Н.-Лев., II, 1956, 382); // Набувати прямого положення; розправлятися. На його видовжене ..  Словник української мови в 11 томах