Великий тлумачний словник сучасної мови

висилати

висила́ти

-аю, -аєш, недок., вислати, вишлю, вишлеш, док., перех.

1》 Відправляти що-небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін.

|| Слати, направляти кого-небудь кудись із певною метою.

2》 Позбавляючи кого-небудь права жити в якомусь районі, в якійсь області, країні і т. ін., відправляти за їх межі або в певне місце.

|| Відправляти кого-небудь кудись у примусовому порядку.

|| рідко. Примушувати вийти геть.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. висилати — (за межі якогось місця) (поштою) слати, відправляти, посилати, надсилати, діал. подавати; (за межі держави когось) депортувати.  Словник синонімів Полюги
  2. висилати — висила́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. висилати — ВИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СЛАТИ, ви́шлю, ви́шлеш, док. 1. що. Відправляти що-небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  4. висилати — ВИСИЛА́ТИ (позбавляючи кого-небудь права жити в якомусь районі, в якійсь області, країні тощо, відправляти за їх межі або в певне місце); ДЕПОРТУВА́ТИ (за межі своєї держави). — Док.: ви́слати, депортува́ти. А хто такий вдався, що не вміє мовчати,.. то..  Словник синонімів української мови
  5. висилати — ВИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СЛАТИ, ви́шлю, ви́шлеш, док., перех. 1. Відправляти що-небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  6. висилати — Висилати, -лаю, -єш сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав. АД.  Словник української мови Грінченка