високопробний

високопро́бний

-а, -е.

Який характеризується, має високу пробу.

Значення в інших словниках

1. високопробний — високопро́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. високопробний — ВИСОКОПРО́БНИЙ, а, е. Який має високу (72-гу і вищу) пробу (про золото, срібло). Греки розплавлювали метал, а він [золотар] тільки сковував та дрібнесенькими гвіздками зчіплював докупи. Але золото давав добре, високопробне (Б.  Словник української мови у 20 томах