високопробний

ВИСОКОПРО́БНИЙ, а, е.

Який має високу (72-гу і вищу) пробу (про золото, срібло).

Греки розплавлювали метал, а він [золотар] тільки сковував та дрібнесенькими гвіздками зчіплював докупи. Але золото давав добре, високопробне (Б. Лепкий);

Назва “червінець” походить від кольору високопробного золота, яке мало назву “червоне золото” (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. високопробний — високопро́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. високопробний — -а, -е. Який характеризується, має високу пробу.  Великий тлумачний словник сучасної мови