високість

висо́кість

-кості, ж.

1》 Простір на великій віддалі від землі.

2》 Висока, гірська місцевість.

3》 перен. Велич, величчя.

4》 заст., у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх. Титулування деяких осіб, належних до роду монарха.

Значення в інших словниках

1. високість — висо́кість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. високість — Висо́кість. Те саме, що висота. Після сеї реформи має вийти полегшене для податку ґрунтового до високости 10 процент від одного лева, а для промисловців дрібних до 18 процент (Б., 1895, 7, 3) // пол. wysokość — 1) висота, 2) розмір, обсяг (платні, податків тощо).  Українська літературна мова на Буковині
3. високість — ВИСО́КІСТЬ, кості і поет. ко́сті, ж. 1. Те саме, що висота́ 2. Небо синіло в високості чисте, безхмарне (М. Коцюбинський); Розбуджена ..  Словник української мови у 20 томах
4. високість — високість крав. висота: Від букви С до Ч є високість плечей (Повний курс)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. високість — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові..  Словник синонімів української мови
6. високість — Висо́кість, -кости, -кості, -кістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. високість — ВИСО́КІСТЬ, кості, ж. 1. Простір на великій віддалі від землі. Летить орел понад морем по високій високості (Чуб., V, 1874, 479); Небо синіло в високості чисте, безхмарне (Коцюб., І, 1955, 133); Розбуджена..  Словник української мови в 11 томах
8. високість — Високість, -кости ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. К. XII. 133. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. К. МБ. X. 6. 2) Возвышенность.  Словник української мови Грінченка