Значення в інших словниках
-
вистарчити —
Ви́старчити: — вистачити [47]
Словник з творів Івана Франка
-
вистарчити —
ви́старчити дієслово доконаного виду безос.
Орфографічний словник української мови
-
вистарчити —
Ви́старчити, вистарча́ти. Вистачити, вистачати. В часі цілої сесії правительство не мало сталої більшости Для звичайних справ отея більшість могла б вистарчити. Для важнійших — ні. Треба ще правительству яких п’ятдесят кілька голосів.
Українська літературна мова на Буковині
-
вистарчити —
ВИ́СТАРЧИТИ див. вистарча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вистарчити —
ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
вистарчити —
ВИ́СТАРЧИТИ див. вистарча́ти.
Словник української мови в 11 томах