Великий тлумачний словник сучасної мови

вистелити

ви́стелити

див. вистелити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вистелити — ви́стелити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вистелити — ВИ́СТЕЛИТИ див. вистеля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. вистелити — ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М.  Словник синонімів української мови
  4. вистелити — ВИ́СТЕЛИТИ див. вистеля́ти.  Словник української мови в 11 томах