Великий тлумачний словник сучасної мови

вистрочувати

вистро́чувати

-ую, -уєш, недок., вистрочити, -чу, -чиш, док., перех.

Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вистрочувати — вистро́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вистрочувати — ВИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРОЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками. На передніх полах у нагрудному одязі зрідка робили кишені.  Словник української мови у 20 томах
  3. вистрочувати — див. шити  Словник синонімів Вусика
  4. вистрочувати — ВИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками.  Словник української мови в 11 томах