виступаючий

виступа́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до виступати.

Значення в інших словниках

1. виступаючий — правильніше: промовець  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. виступаючий — Який виступає, промовець, оратор; (край) випнутий, висунутий.  Словник синонімів Караванського
3. виступаючий — ВИСТУПА́ЮЧИЙ, чого, ч., розм. Те саме, що виступа́льник. Не встигли стягнути цього виступаючого з трибуни, як вийшов другий (М. Циба).  Словник української мови у 20 томах