висікати
висіка́ти
-аю, -аєш, недок., висікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. висік, -ла, -ло; док., перех.
1》 Видовбувати заглибини у чому-небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені).
|| Вирубувати, витісувати що-небудь із твердого матеріалу (перев. з каменю).
|| Довбаючи, рубаючи, видобувати.
2》 Вирубувати, знищувати що-небудь гострим знаряддям, холодною зброєю.
3》 тільки док., заст. Покарати, побивши різками, канчуками і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови