висікати —
висіка́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
висікати —
-аю, -аєш, недок., висікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. висік, -ла, -ло; док., перех. 1》 Видовбувати заглибини у чому-небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені). || Вирубувати, витісувати що-небудь із твердого матеріалу (перев.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висікати —
(на камні) різьбити, вирізблювати, повирізблювати, зрізблювати, зрізьбити, позрізьблювати, назрізьблювати, нарізьбити, понарізьблювати
Словник чужослів Павло Штепа
висікати —
ВИСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІКТИ, ічу, ічеш; мин. ч. ви́сік, ла, ло; док. 1. що. Видовбувати заглибини в чому-небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені). Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі (І.
Словник української мови у 20 томах
висікати —
(-аю, -аєш) недок.; мол. Дуже добре грати на ґітарі. ПСУМС, 13.
Словник жарґонної лексики української мови
висікати —
ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити.
Словник синонімів української мови
висікати —
ВИСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІКТИ, ічу, ічеш; мин. ч. ви́сік, ла, ло; док., перех. 1. Видовбувати заглибини у чому-небудь, вирубувати зображення на чомусь твердому (перев. на камені). Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі (Фр.
Словник української мови в 11 томах