витовкмачувати

витовкма́чувати

і витовмачувати, -ую, -уєш, недок., витовкмачити і витовмачити, -чу, -чиш, док., перех., розм.

Те саме, що витлумачувати.

Значення в інших словниках

1. витовкмачувати — витовкма́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. витовкмачувати — ВИТОВКМА́ЧУВАТИ, ВИТОВМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОВКМАЧИТИ, ВИ́ТОВМАЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Те саме, що витлума́чувати. Маруся вийшла й собі слідком за матір'ю, сіла на канапі і почала читати, а часом і витовмачувати деякі незрозумілі для матері місця (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. витовкмачувати — ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ (ТОВКМА́ЧИТИ) розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. витовкмачувати — ВИТОВКМА́ЧУВАТИ і ВИТОВМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОВКМАЧИТИ і ВИ́ТОВМАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що витлума́чувати. Монтаг.. виробив з пальців обох рук таку постать, що на білій стіні вийшов старий німець, — як витовмачив він (Н.-Лев., III, 1956, 234).  Словник української мови в 11 томах