Великий тлумачний словник сучасної мови

витовкти

ви́товкти

-вчу, -вчеш; мин. ч. витовк, -ла, -ло; док., перех.

1》 Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін.

2》 розм. Тручи, ударяючи, видалити що-небудь із чогось.

3》 розм. Товчучи, виваляти в чому-небудь.

4》 перен., розм. Завчити що-небудь, механічно повторюючи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. витовкти — ви́товкти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. витовкти — ВИ́ТОВКТИ див. вито́вкувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. витовкти — ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. витовкти — ВИ́ТОВКТИ, вчу, вчеш; мин. ч. ви́товк, ла, ло; док., перех. 1. Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. Максим Горох посіяв в просі. Що ж вийшло? Дітвора — іще й огуд не ссох — І просо витовкла, і обнесла Горох (Бор., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  5. витовкти — Ви́товкти, -вчу, -чеш гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267.  Словник української мови Грінченка