витурювати
виту́рювати
-юю, -юєш і витуряти, -яю, -яєш, недок., витурити, -рю, -риш, док., перех., розм.
Спроваджувати кого-небудь, звільнятися від чиєїсь присутності.
|| Грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови