Значення в інших словниках
-
вихлюпнути —
ви́хлюпнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вихлюпнути —
ВИ́ХЛЮПНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Однокр. до вихлю́пувати. Похапавши відра з водою, брати кинулись до Струка. Прибігли на пожежу разом з ним і вихлюпнули на вогонь усі троє по відру води (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
вихлюпнути —
вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного.
Фразеологічний словник української мови
-
вихлюпнути —
ВИ́ХЛЮПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вихлю́пувати. Холодну воду з миски вихлюпнула [Ніна] просто за поріг (Коп., Земля.., 1957, 109); Хто був дуже сонний, того Володька тягнув за носа або за вуха, а на одного навіть вихлюпнув відро води (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
-
вихлюпнути —
Ви́хлюпати, вихлюпнути см. вихлюпувати.
Словник української мови Грінченка