вихлюпнутий

ви́хлюпнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вихлюпнути.

|| вихлюпнуто, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. вихлюпнутий — ви́хлюпнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (В. Кучер); * Образно. На підлозі коло грубки дотліває вихлюпнутий жовто-червоний відблиск вогню (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43).  Словник української мови в 11 томах