1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихлюпнутий

ви́хлюпнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вихлюпнути.

|| вихлюпнуто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпнутий — ви́хлюпнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (В. Кучер); * Образно. На підлозі коло грубки дотліває вихлюпнутий жовто-червоний відблиск вогню (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  3. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43). Словник української мови в 11 томах