1. Орфографічний словник української мови

вихлюпнутий

ви́хлюпнутий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихлюпнути. || вихлюпнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (В. Кучер); * Образно. На підлозі коло грубки дотліває вихлюпнутий жовто-червоний відблиск вогню (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  3. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43). Словник української мови в 11 томах