1. Словник української мови у 20 томах

вихлюпнутий

ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́хлюпнути.

Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (В. Кучер);

* Образно. На підлозі коло грубки дотліває вихлюпнутий жовто-червоний відблиск вогню (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпнутий — ви́хлюпнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вихлюпнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихлюпнути. || вихлюпнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43). Словник української мови в 11 томах