1. Словник української мови у 20 томах

вихлюпнутися

ВИ́ХЛЮПНУТИСЯ, неться, док.

Однокр. до вихлю́пуватися 1, 2.

Вода, що він хотів напитись, вихлюпнулась на коліна (В. Підмогильний);

Із гір по річищу Небугу вихлюпнувся водяний вал заввишки два метри (з наук.-попул. літ.);

Дарчине серце забилося: та пісня – той стогін – це був голос її душі! І пісня вихлюпнулася і затремтіла в сонному повітрі печальною, невтішною скаргою (Л. Старицька-Черняхівська);

// Викинутися разом із рідиною або з рідини.

Раптом з води вихлюпнулось щось велике, чорне (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпнутися — ви́хлюпнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихлюпнутися — -неться, док. Однокр. до вихлюпуватися 1). || Викинутися разом із рідиною або з рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюпнутися — ВИ́ХЛЮПНУТИСЯ, неться, док. Однокр. до вихлю́пуватися 1. *Образно. Але й сюди аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози (Головко, II, 1957, 183); // Викинутися разом з рідиною або з рідини. Раптом з води вихлюпнулось щось велике, чорне (Трубл., II, 1955, 100). Словник української мови в 11 томах