вихлюпнутий

ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хлюпнути.

Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43).

Значення в інших словниках

1. вихлюпнутий — ви́хлюпнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вихлюпнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихлюпнути. || вихлюпнуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихлюпнутий — ВИ́ХЛЮПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хлюпнути. Дві склянки холодної води, вихлюпнуті на обличчя, повернули йому свідомість (В. Кучер); * Образно. На підлозі коло грубки дотліває вихлюпнутий жовто-червоний відблиск вогню (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах