вихлюпнутися
ВИ́ХЛЮПНУТИСЯ, неться, док. Однокр. до вихлю́пуватися 1.
*Образно. Але й сюди аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози (Головко, II, 1957, 183);
// Викинутися разом з рідиною або з рідини.
Раптом з води вихлюпнулось щось велике, чорне (Трубл., II, 1955, 100).
Словник української мови (СУМ-11)