вичавлювати

вича́влювати

-юю, -юєш, недок., вичавити, -влю, -виш; мн. вичавлять; док., перех.

1》 Стискаючи, здавлюючи що-небудь, виділяти рідину, рідку масу.

2》 перен. Впливаючи різними способами на кого-, що-небудь, одержувати щось.

|| Примушувати кого-небудь позбавитися чогось.

|| Примушувати себе або кого-небудь до зовнішнього прояву чогось.

3》 розм. Передушувати, знищувати всіх, багатьох (перев. про комах).

Значення в інших словниках

1. вичавлювати — вича́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вичавлювати — Це див. давити  Словник чужослів Павло Штепа
3. вичавлювати — ВИЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧАВИТИ, влю, виш; мн. ви́чавлять; док. 1. що. Стискаючи, здавлюючи що-небудь, витісняти, видаляти назовні рідину, рідку масу і т. ін.; витискати. Беруть йоржів, відварюють.  Словник української мови у 20 томах
4. вичавлювати — див. витискувати; давити  Словник синонімів Вусика
5. вичавлювати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати.  Словник синонімів української мови
6. вичавлювати — ВИЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧАВИТИ, влю, виш; мн. ви́чавлять; док., перех. 1. Стискаючи, здавлюючи що-небудь, виділяти рідину, рідку масу. Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах
7. вичавлювати — Вичавлювати, -люю, -єш сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.  Словник української мови Грінченка