вичинювання

вичи́нювання

-я, с.

Дія за знач. вичинювати.

Значення в інших словниках

1. вичинювання — вичи́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вичинювання — ВИЧИ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́нювати. Важливе місце в стародавньому світі займало вичинювання шкур, виробництво папірусу в Єгипті та паперу в Китаї (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вичинювання — ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка).  Словник синонімів української мови
4. вичинювання — ВИЧИ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́нювати.  Словник української мови в 11 томах