вичікувати

вичі́кувати

-ую, -уєш, недок., вичекати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех.

Ждати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь.

|| Ждати приходу, приїзду, появи кого-небудь.

|| Ждати протягом поевного часу закінчення або настання чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. вичікувати — вичі́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вичікувати — Очікувати, вижидати, дожидати, дк. перечекати; (ворога) вистерігати.  Словник синонімів Караванського
3. вичікувати — ВИЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕКАТИ, аю, аєш, док., кого, що, чого і без дод. Чекати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь. Здобичники .. вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутися на табір (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вичікувати — див. баритися; ждати  Словник синонімів Вусика
5. вичікувати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. вичікувати — Вичі́кувати, -чі́кую, -чі́куєш; ви́чекати, -чекаю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вичікувати — ВИЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Ждати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь. То здобичники.. вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутися на табір (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах