вишкварений

ви́шкварений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вишкварити.

Значення в інших словниках

1. вишкварений — ви́шкварений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишкварений — ВИ́ШКВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шкварити. На тарілці лежали шматочки добре вишквареного сала (із журн.).  Словник української мови у 20 томах