виїжджувати

виї́жджувати

-ую, -уєш, недок., виїздити, -їжджу, -їздиш, док., перех.

1》 Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати.

2》 тільки док. Об'їздити що-небудь; їздячи, побувати скрізь, в якомусь місці, районі, країні і т. ін.

3》 тільки док. Їздячи куди-небудь, добути собі щось.

4》 Їздячи, робити, в'їжджувати (дорогу).

Значення в інших словниках

1. виїжджувати — виї́жджувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виїжджувати — ВИЇ́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, док. 1. кого. Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати. Він [дідусь] зараз на манежі Смерча виїжджує (А. Шиян). 2. тільки док., що.  Словник української мови у 20 томах
3. виїжджувати — Виї́жджувати, -жджую, -жджуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. виїжджувати — ВИЇ́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, док., перех. 1. Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об’їжджати. Він [дідусь] зараз на манежі Смерча виїжджує (Шиян, Гроза.., 1956, 742). 2. тільки док.  Словник української мови в 11 томах