вкоєний вко́єний (укоєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоїти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках вкоєний — вко́єний 1 дієприкметник учинений вко́єний 2 дієприкметник утамований діал. Орфографічний словник української мови