вкоєний
вко́єний
(укоєний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкоєний — вко́єний 1 дієприкметник учинений вко́єний 2 дієприкметник утамований діал. Орфографічний словник української мови