вкоєний

вко́єний

(укоєний), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкоєний — вко́єний 1 дієприкметник учинений вко́єний 2 дієприкметник утамований діал. Орфографічний словник української мови