вкоєний

вко́єний 1

дієприкметник

учинений

вко́єний 2

дієприкметник

утамований

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкоєний — (укоєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови