влада
вла́да
-и, ж.
1》 Право керувати державою, політичне панування.
2》 Керівні державні органи; уряд.
|| Особи, що мають урядові повноваження.
Виконавча влада — одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів, міська, обласна адміністрація та ін.).
Законодавча влада — гілка влади, якій належить виняткова прерогатива приймати нормативні акти, що мають вищу юридичну силу (Парламент).
Політична влада — здатність справляти значний вплив на поведінку мас за допомогою засобів, якими володіє держава.
Тіньова влада — один із проявів політичної влади, що відрізняється відсутністю публічного характеру дій суб'єкта влади.
3》 Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь.
4》 перен. Сила чого-небудь, могутність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови