влада

вла́да

-и, ж.

1》 Право керувати державою, політичне панування.

2》 Керівні державні органи; уряд.

|| Особи, що мають урядові повноваження.

Виконавча влада — одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів, міська, обласна адміністрація та ін.).

Законодавча влада — гілка влади, якій належить виняткова прерогатива приймати нормативні акти, що мають вищу юридичну силу (Парламент).

Політична влада — здатність справляти значний вплив на поведінку мас за допомогою засобів, якими володіє держава.

Тіньова влада — один із проявів політичної влади, що відрізняється відсутністю публічного характеру дій суб'єкта влади.

3》 Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь.

4》 перен. Сила чого-небудь, могутність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

влада — (душі): сила [VII] — (душі)сила [VI] Словник з творів Івана Франка
влада — влада – власті Що таке влада? Це право та можливість розпоряджатися кимось, чимось; право керувати державою, політичне панування, відповідні органи, створені для цього; переносно – сила чого-небудь, могутність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
влада — Здатність і можливість для індивіда або групи здійснювати свою волю, справляти вплив на інших людей незалежно від їх згоди чи незгоди. В. виконавча, законодавча, легальна, політична, судова, традиційна, харизматична, економічна. англ. Словник із соціальної роботи
влада — ВЛАДА – ВЛАСТІ Влада. Право та можливість розпоряджатися кимсь, чимсь; право керувати державою, політичне панування, керівні державні органи, уряд; особи, що мають урядові повноваження тощо: державна влада, верховна влада, політична влада... Літературне слововживання
влада — Владування, панування, ур. облада, с. всевладдя, зст. власть; (вища) уряд, адміністрація, провід, керівництво; (грошей) сила, могутність. Словник синонімів Караванського
влада — У політичних текстах і політичних дослідженнях поняття влади зустрічається часто. Однак, як і більшість основоположних понять політичного дискурсу, термін «влада» різні аналітики визначають по-різному і вживають у різний спосіб. Енциклопедія політичної думки
Влада — слов.; від влад- (ст.-сл. Владьти — володіти). Вдадонька, Владочка, Влауня, Владуся, Владка; Лада. у Власні імена людей. Словник-довідник
влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою; політичне панування. Наші противники запевняють, що нашою єдиною метою є захоплення влади .. в інтересах панування над світом (В. Винниченко). 2. Керівні державні органи; уряд. Словник української мови у 20 томах
Влада — Вла́да іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
влада — При панській власти нема що у рот покласти. Коли є пани, то бідним людям нема що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
влада — (англ. рower, аuthority) здібність, право і можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь (матеріальні та фінансові ресурси), здійснювати вирішальний вплив на долю, поведінку і діяльність людей за допомогою різного роду засобів (прав... Економічний словник
влада — Суспільні стосунки між двома особами, між особою і групою або між групами, які полягають в тому, що одна із сторін може на законній підставі і тривалий час змушувати другу сторону до визначених дій, а також володіє засобами, які гарантують контроль за цими діями. Універсальний словник-енциклопедія
влада — ВЛАДА — здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого... Філософський енциклопедичний словник
влада — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
влада — Вла́да, -ди, -ді (а не ула́да) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою, політичне панування. Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, І, 1946, 193). 2. Керівні державні органи; уряд. А тепер свою ми владу маєм рідну (Тич. Словник української мови в 11 томах
влада — Влада, -ди ж. Власть. Словник української мови Грінченка