1. Словник із соціальної роботи

влада

Здатність і можливість для індивіда або групи здійснювати свою волю, справляти вплив на інших людей незалежно від їх згоди чи незгоди. В. виконавча, законодавча, легальна, політична, судова, традиційна, харизматична, економічна.

англ. authority / power; нім. Macht f=, -e; угор. hatalom; рос. власть.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влада — (душі): сила [VII] — (душі)сила [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. влада — влада – власті Що таке влада? Це право та можливість розпоряджатися кимось, чимось; право керувати державою, політичне панування, відповідні органи, створені для цього; переносно – сила чого-небудь, могутність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. влада — ВЛАДА – ВЛАСТІ Влада. Право та можливість розпоряджатися кимсь, чимсь; право керувати державою, політичне панування, керівні державні органи, уряд; особи, що мають урядові повноваження тощо: державна влада, верховна влада, політична влада... Літературне слововживання
  4. влада — Владування, панування, ур. облада, с. всевладдя, зст. власть; (вища) уряд, адміністрація, провід, керівництво; (грошей) сила, могутність. Словник синонімів Караванського
  5. влада — У політичних текстах і політичних дослідженнях поняття влади зустрічається часто. Однак, як і більшість основоположних понять політичного дискурсу, термін «влада» різні аналітики визначають по-різному і вживають у різний спосіб. Енциклопедія політичної думки
  6. влада — -и, ж. 1》 Право керувати державою, політичне панування. 2》 Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. Влада — слов.; від влад- (ст.-сл. Владьти — володіти). Вдадонька, Владочка, Влауня, Владуся, Владка; Лада. у Власні імена людей. Словник-довідник
  8. влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою; політичне панування. Наші противники запевняють, що нашою єдиною метою є захоплення влади .. в інтересах панування над світом (В. Винниченко). 2. Керівні державні органи; уряд. Словник української мови у 20 томах
  9. Влада — Вла́да іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  10. влада — При панській власти нема що у рот покласти. Коли є пани, то бідним людям нема що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. влада — (англ. рower, аuthority) здібність, право і можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь (матеріальні та фінансові ресурси), здійснювати вирішальний вплив на долю, поведінку і діяльність людей за допомогою різного роду засобів (прав... Економічний словник
  12. влада — Суспільні стосунки між двома особами, між особою і групою або між групами, які полягають в тому, що одна із сторін може на законній підставі і тривалий час змушувати другу сторону до визначених дій, а також володіє засобами, які гарантують контроль за цими діями. Універсальний словник-енциклопедія
  13. влада — ВЛАДА — здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого... Філософський енциклопедичний словник
  14. влада — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
  15. влада — Вла́да, -ди, -ді (а не ула́да) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою, політичне панування. Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, І, 1946, 193). 2. Керівні державні органи; уряд. А тепер свою ми владу маєм рідну (Тич. Словник української мови в 11 томах
  17. влада — Влада, -ди ж. Власть. Словник української мови Грінченка