1. Словник синонімів української мови

влада

ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Державна влада; Законодавча влада; Виконавча влада; Місцева влада; Державне кермо; Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав.. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький); Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський); А я помчу Високо, високо за синії хмари, Немає там власті, немає там кари (Т. Шевченко); Ми тебе (короля) на державу вінчали, ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка); Всевладдя короля і дворян; Диктатура пролетаріату; Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг,.. рятував їх (М. Стельмах); Ми — гроза і тронів і корон (В. Сосюра); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (М. Коцюбинський).

ВЛА́ДА (право та можливість розпоряджатися на свій розсуд, керувати ким-, чим-небудь), ВО́ЛЯ, ОБЛА́ДА заст. Син виходив з-під її влади та впливу, і це не лише насторожувало її, а й лякало (П. Дорошко); З них один промовив: Браття! Часу маєте доволі, Щоб Бертольда покарати, Він же й так у вашій волі (Леся Українка); Над усім обладу маєш, — Вчуй же стогін, прихились, Правий Боже (Є. Гребінка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влада — (душі): сила [VII] — (душі)сила [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. влада — влада – власті Що таке влада? Це право та можливість розпоряджатися кимось, чимось; право керувати державою, політичне панування, відповідні органи, створені для цього; переносно – сила чого-небудь, могутність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. влада — Здатність і можливість для індивіда або групи здійснювати свою волю, справляти вплив на інших людей незалежно від їх згоди чи незгоди. В. виконавча, законодавча, легальна, політична, судова, традиційна, харизматична, економічна. англ. Словник із соціальної роботи
  4. влада — ВЛАДА – ВЛАСТІ Влада. Право та можливість розпоряджатися кимсь, чимсь; право керувати державою, політичне панування, керівні державні органи, уряд; особи, що мають урядові повноваження тощо: державна влада, верховна влада, політична влада... Літературне слововживання
  5. влада — Владування, панування, ур. облада, с. всевладдя, зст. власть; (вища) уряд, адміністрація, провід, керівництво; (грошей) сила, могутність. Словник синонімів Караванського
  6. влада — У політичних текстах і політичних дослідженнях поняття влади зустрічається часто. Однак, як і більшість основоположних понять політичного дискурсу, термін «влада» різні аналітики визначають по-різному і вживають у різний спосіб. Енциклопедія політичної думки
  7. влада — -и, ж. 1》 Право керувати державою, політичне панування. 2》 Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. Влада — слов.; від влад- (ст.-сл. Владьти — володіти). Вдадонька, Владочка, Влауня, Владуся, Владка; Лада. у Власні імена людей. Словник-довідник
  9. влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою; політичне панування. Наші противники запевняють, що нашою єдиною метою є захоплення влади .. в інтересах панування над світом (В. Винниченко). 2. Керівні державні органи; уряд. Словник української мови у 20 томах
  10. Влада — Вла́да іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  11. влада — При панській власти нема що у рот покласти. Коли є пани, то бідним людям нема що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  12. влада — (англ. рower, аuthority) здібність, право і можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь (матеріальні та фінансові ресурси), здійснювати вирішальний вплив на долю, поведінку і діяльність людей за допомогою різного роду засобів (прав... Економічний словник
  13. влада — Суспільні стосунки між двома особами, між особою і групою або між групами, які полягають в тому, що одна із сторін може на законній підставі і тривалий час змушувати другу сторону до визначених дій, а також володіє засобами, які гарантують контроль за цими діями. Універсальний словник-енциклопедія
  14. влада — ВЛАДА — здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого... Філософський енциклопедичний словник
  15. влада — Вла́да, -ди, -ді (а не ула́да) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. влада — ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою, політичне панування. Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, І, 1946, 193). 2. Керівні державні органи; уряд. А тепер свою ми владу маєм рідну (Тич. Словник української мови в 11 томах
  17. влада — Влада, -ди ж. Власть. Словник української мови Грінченка