влада виконавча

Одна з трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів, управління сферами суспільного життя, насамперед, державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю.

англ. executive authority / power; нім. Exekutivmacht f=, -e; угор. államigazgatási hatalom; рос. власть исполнительная.