властен

вла́стен

-тна, -тне.

1》 над ким – чим. Мати право, волю.

2》 з інфін. Мати силу, змогу.

Значення в інших словниках

1. властен — вла́стен прислівник незмінювана словникова одиниця поет.  Орфографічний словник української мови
2. властен — ВЛА́СТЕН, тільки ч. 1. з інфін. Який має змогу або право робити, здійснювати щось. [Секлита:] Куди ж пак? Запаніли наші! А в однім чоботі ходите! [Прокіп Свиридович:] Я в своїй хаті властен і голий ходити! (М.  Словник української мови у 20 томах
3. властен — ВЛА́СТЕН, тна, тне. 1. над ким — чим. Мати право, волю. [Свічка:] Осліп чудовий майстер, Що свічки був не властен засвітить! (Коч., І, 1956, 456). 2. з інфін. Мати силу, змогу. Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Рильський, 300 літ, 1954, 11).  Словник української мови в 11 томах