властен
ВЛА́СТЕН, тна, тне.
1. над ким — чим. Мати право, волю.
[Свічка:] Осліп чудовий майстер, Що свічки був не властен засвітить! (Коч., І, 1956, 456).
2. з інфін. Мати силу, змогу.
Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Рильський, 300 літ, 1954, 11).
Словник української мови (СУМ-11)