властен
ВЛА́СТЕН, тна, тне.
1. над ким — чим. Мати право, волю.
[Свічка:] Осліп чудовий майстер, Що свічки був не властен засвітить! (Коч., І, 1956, 456).
2. з інфін. Мати силу, змогу.
Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Рильський, 300 літ, 1954, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- властен — вла́стен прислівник незмінювана словникова одиниця поет. Орфографічний словник української мови
- властен — -тна, -тне. 1》 над ким – чим. Мати право, волю. 2》 з інфін. Мати силу, змогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- властен — ВЛА́СТЕН, тільки ч. 1. з інфін. Який має змогу або право робити, здійснювати щось. [Секлита:] Куди ж пак? Запаніли наші! А в однім чоботі ходите! [Прокіп Свиридович:] Я в своїй хаті властен і голий ходити! (М. Словник української мови у 20 томах