властиве
ВЛАСТИ́ВЕ, вставн. сл., діал. Власне (у 1 знач.).
Хочу додому, хоч, властиве, тільки що вибрався їздити (Коцюб., III, 1956, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- властиве — вставн. сл., діал. Власне (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- властиве — ВЛАСТИ́ВЕ, вставн. сл., діал. Власне. Хочу додому, хоч, властиве, тільки що вибрався їздити (М. Коцюбинський); Щоліта, властиве з весни, як тільки тепліло, ми .. виходили на риболовлю (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах