Великий тлумачний словник сучасної мови

вовчуг

вовчу́г

-а, ч.

Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вовчуг — вовчу́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вовчуг — ВОВЧУ́Г, а́, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових із рожевими квітками й коротким багатоголовим темно-бурим кореневищем. Цвіте вовчуг у червні – серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. вовчуг — ВОВЧУ́Г, а, ч. (Ononis L.). Вид багаторічних трав’яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Укр. бот. ж., XIII, 2, 29).  Словник української мови в 11 томах
  4. вовчуг — Вовчуг, -га м. раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.  Словник української мови Грінченка