вовчуг
ВОВЧУ́Г, а́, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових із рожевими квітками й коротким багатоголовим темно-бурим кореневищем.
Цвіте вовчуг у червні – серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок (з наук.-попул. літ.);
Польовий вовчуг використовують як потогінний, кровоспинний, жовчогінний засіб (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)