вогнище
во́гнище
(розм. огнище), -а, с.
1》 Купа дров, хмизу і т. ін., що горить.
Домашнє (родинне, сімейне) вогнище — своя оселя, родина, сім'я.
2》 Місце, де розкладали вогонь.
3》 перен. Джерело, місце, звідки що-небудь поширюється; центр, зосередження чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови