водити
води́ти
воджу, водиш, недок., перех.
1》 Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти.
|| Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що-небудь, гуляючи тощо.
|| Примушувати когось іти з собою куди-небудь.
|| Примушувати йти з собою приручену тварину.
|| перен., розм. Манити обіцянками, давати надію на щось. Водити за ніс.
2》 Йти на чолі кого-, чого-небудь; очолювати, бути ватажком (війська, загону і т. ін.).
3》 Керувати рухом чого-небудь (автомашини, судна, літака і т. ін.).
4》 чим. Рухати чимсь то в один, то в інший бік.
|| Пересувати щось по якій-небудь поверхні. Водити очима.
5》 у чому, розм. Зодягати, наряджати кого-небудь у щось.
Водити компанію з ким — мати товариство, знатися з кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови