Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
возівня —
возі́вня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
возівня —
ВОЗІ́ВНЯ, ВОЗО́ВНЯ, і, ж. Повітка для воза, саней і т. ін. Трохи здригаючися з холоду, побіг [Демид] до возівні, витяг плуга і запріг удвох з погоничем воли (Б. Грінченко); Побалакали й пішли в возовню оглядати екіпаж (І.
Словник української мови у 20 томах
возівня —
ВОЗІ́ВНЯ, і, ж. Повітка для воза, саней і т. ін. Трохи здригаючися з холоду, побіг [Демид] до возівні, витяг плуга і запріг удвох з погоничем воли (Гр., II, 1963, 62); В тій хвилі від нашої возівні почувся дзвоник (Фр.
Словник української мови в 11 томах