вокал

вока́л

-у, ч., розм.

Вокальне мистецтво; спів.

Значення в інших словниках

1. вокал — вока́л іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вокал — (від. лат. voce — голос) — мистецтво володіння співацьким голосом, мистецтво співу. Існує кілька напрямків розвитку В.: народний, який віддзеркалює особливості співацької культури певного народу; академічний або класичний...  Словник-довідник музичних термінів
3. вокал — ВОКА́Л, у, ч. Вокальне мистецтво; спів. Співала [Марія] для себе, і тому прохоплювалися в співі .. щемливі, розпачливі звуки, такі притаманні жіночим пісням і непідвладні .. вимогам класичного вокалу (О. Іваненко); Мишуга знову у Варшаві.  Словник української мови у 20 томах
4. вокал — ВОКА́Л, у, ч., розм. Вокальне мистецтво; спів. Мишуга знову у Варшаві. Співає в театрі, викладає в музичному інституті ім. Монюшка, читає прилюдні лекції а вокалу (Мист.  Словник української мови в 11 томах