вокал
ВОКА́Л, у, ч., розм. Вокальне мистецтво; спів.
Мишуга знову у Варшаві. Співає в театрі, викладає в музичному інституті ім. Монюшка, читає прилюдні лекції а вокалу (Мист., 5, 1956, 40);
Станіславський говорив, що в мистецтві Шаляпіна сталося чудове органічне злиття драми, музики і вокалу (Про мист. театру, 1954. 421).
Словник української мови (СУМ-11)