вокабули

ВОКА́БУЛИ, ул, мн., заст. Слова або вирази з іноземної мови, дібрані в певному порядку й перекладені для заучування напам’ять.

[Магістер:] Тепер я вчу лічби, а ви вчите вокабул італьянських [італійських] та й анатомії, хоч я — учений, а ви — артист (Л. Укр., III, 1952, 97).

Значення в інших словниках

1. вокабули — вока́були множинний іменник арх.  Орфографічний словник української мови