вокабули
ВОКА́БУЛИ, ул, мн., заст. Слова або вирази з іноземної мови, дібрані в певному порядку й перекладені для заучування напам’ять.
[Магістер:] Тепер я вчу лічби, а ви вчите вокабул італьянських [італійських] та й анатомії, хоч я — учений, а ви — артист (Л. Укр., III, 1952, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокабули — вока́були множинний іменник арх. Орфографічний словник української мови